Розширене засідання Антикризової ради громадських організацій України та Правління УСПП

Відбулось розширене засідання Антикризової ради громадських організацій України та Правління УСПП «Пріоритети відновлення економіки у 2021 році в умовах подолання наслідків пандемії COVID-19 та на посткарантинний період».

Відкрив засідання та був модератором – президент УСПП Анатолій Кінах. Серед учасників – президент Асоціації міжнародних автоперевізників Леонід Костюченко, заступник гендиректора "Нібулон" Михайло Різак, керівництво Експортно-кредитного агентства, компанії «Ernst & Young», представники низки промислових підприємств і ділових організацій, Офісу президента, уряду і парламенту. Також, як член Антикризової ради, на засідання був запрошений Анатолій Козленко – директор Центру управління енергоефективністю університету.

Президент УСПП у своєму виступі наголосив, що основною проблемою залишається несистемність дій влади в економічній політиці, відсутність комплексних стратегій та програм. Наразі вони підмінюються ситуативними рішеннями, не забезпеченими ресурсами у державному бюджеті.

«Чи не вперше маємо проблеми не тільки в індустрії, але й в бюджетоутворюючих галузях, таких, як агропромисловий комплекс.  Показник машинобудування  – мінус 18,5% (у першому кварталі 2021 року –  також зниження на 8,1%). Тим часом Україна нарощує імпорт цієї продукції – з Південної Кореї, США, країн Євросоюзу. Досі успішне сільське господарство також просіло, на внутрішній ринок тисне імпорт продукції тваринництва (обсяг зріс вдвічі) та молочки (обсяг зріс в 1,7 рази). Це показник системної економічної кризи. Потрібні скоординовані дії уряду, Верховної ради та самого бізнесу, експортерів», – підкреслив Анатолій Кінах.

Хаотичною він назвав і діяльність влади у сфері організації доступу реального сектору економіки до кредитних ресурсів. Попри наявність програми «Доступні кредити 5-7-9»,  підприємництво й надалі відчуває фінансовий голод. У той же час облікова ставка НБУ на початку 2021 року збільшувалася вже двічі: з 6 до 7,5%. Це здорожчує і комерційні позики. За підсумками  минулого року загальний обсяг банківських кредитів в економіку зменшився на 23,5млрд грн.

УСПП пропонує підготувати Програму спільних дій Уряду та НБУ із забезпечення доступу вітчизняних виробників до ресурсів. Також тут виступають за створення системи гарантування заощаджень в небанківських фінансових установах на засадах державно-приватного партнерства.

Всі пропозиції сформульовані в комплексному документі "Платформа економічного патріотизму: невідкладні заходи 2021".

Важлива частина платформи присвячена питанням навчання, а саме запровадження механізму, який передбачатиме норму обов’язкової роботи за направленням для випускників ВНЗ, технікумів, коледжів, професійно-технічних училищ, які навчаються за державним замовленням. Удосконалення системи професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, професійного навчання працівників та професійної орієнтації населення, розвитку наставництва. Підвищення ефективності інноваційної діяльності, впровадження у навчальні програми окремих курсів стосовно сучасної підприємницької та інноваційної діяльності, у тому числі і в секторі енергоефективності.

Її основою стали результати експертних обговорень, а також меморандуми про співробітництво, укладені з Укрзалізницею, Укроборонпромом, Національною академією педагогічних наук, Національною академією аграрних наук тощо.

В проєкті платформи для нас важливо виділити розділ енергозбереження в якому, враховуючи критичний стан роботи із впровадження заходів енергозбереження пропонується:

• Розповсюдити програму компенсації затрат на термомодернізацію на будь-які джерела фінансування, а не тільки за рахунок кредитування з мотивацією не лише на придбання обладнання, матеріалів, а на кінцевий досягнутий ефект. Доцільно розглянути можливість використання механізму цільових державних, регіональних, місцевих або власних фондів, з яких здійснюються грантова підтримка заходів з енергомодернізації (Італія, Іспанія, Норвегія, Велика Британія, США, Японія тощо); податкові пільги (США, Німеччина, Південна Корея, Велика Британія, Японія, Канада) та податкові санкції (Китай).

• Підготувати банк проектів та рекомендацій з енергоефективності для населення та малого і середнього бізнесу (одночасно, тому що саме підприємці й будуть реалізувати відповідні потреби домогосподарств).

• Провести якісний енергоаудит житлових приміщень, що має на меті надання допомоги у переобладнанні будівель з прорахуванням на коротку, середню і довгострокову перспективу, з проведення термомодернізації житла, оптимізації систем водопостачання та водовідводу, вибору одного чи кількох джерел енергопостачання (з можливістю чергування їх використання в залежності від сезону та тарифів), з виробництвом енергії на місцях (сонячні батареї, інші пристрої невеликого розміру), з вичерпаним переходом на енергоекономне обладнання (починаючи від діодних світильників, побутової техніки, завершуючи енергоефективним виробничим обладнанням).

• Забезпечити широкомасштабне впровадження автоматизованих індивідуальних теплових пунктів, які дозволяють при розподілі теплової енергії гнучко реагувати на зміну погодних умов. Модернізація систем енергозабезпечення об’єктів ЖКГ може бути пов’язана також із розробкою і впровадженням гібридних систем електротеплозабезпечення багатоповерхових будинків.

• Запровадити реальні економічні стимули для досконалих товаровиробників і надавачів послуг, які запровадили енерго- і ресурсозберігаючі технології, маловідходні, безвідходні та екологічно безпечні технологічні процеси, що забезпечили їм підвищення продуктивності виробництва та випуск продукції з поліпшеними характеристиками.

• Створити умови для енергетичної утилізації побутових відходів в Україні, що потребує опрацювання комплексу законодавчих змін (складові тарифу на переробку побутових відходів, визначення як джерела енергії палива, виготовленого у результаті переробки твердих побутових відходів, дотримання екологічних стандартів підприємств з енергетичної утилізації відходів, стимули для приватних капіталовкладень вітчизняним бізнесом тощо).

Ознайомившись з проєктом платформи ми можемо зробити висновок, що відновлення економіки частково залежить від збільшення кількості кваліфікованих спеціалістів та застосування новітніх технологій у секторі енергоефективності. Саме для цих цілей у нашому університеті був створений сучасний «Центр енергоефективності» де можна пройти навчання або підвищити кваліфікацію із застосуванням сучасного обладнання.

30.04.2021