ТРАНСФОРМАЦІЯ РУЇНИ ТА ДІАЛОГ ПОКОЛІНЬ: ВИСТАВКА ДОЦЕНТА КНУТД КАТЕРИНИ ДАННИК У РАМКАХ МИСТЕЦЬКОГО ПРОЄКТУ «СВІТ СЕРГІЯ ПАРАДЖАНОВА»

12 вересня 2026 року за підтримки ІІ Міжнародної кінопремії МІФ мистецький простір збагатився визначною культурною подією. У Виставковій залі Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України (ІФ НСХУ) відбулося відкриття експозиції в рамках масштабного проєкту «Світ Сергія Параджанова». Свій мистецький голос у просторі виставки репрезентувала кандидат культурології, доцент кафедри сценічного мистецтва і культури КНУТД Катерина Данник.

Експозиційний наратив розпочинався вже на вході до зали, де глядачів зустрічали роботи студентів груп БВМ-21 та БВМ-22. Ці олійні полотна із зображенням гранатів стали результатом серії авторських майстер-класів, які Катерина Данник проводила у 2023-2025 роках. Художниця започаткувала традицію відзначати свій день народження 17 травня проведенням таких відкритих студій. Під час цих занять студенти переглядали фільм «Колір гранату» С. Параджанова і писали фрукти з натури, безпосередньо занурюючись у складну візуальну поетику режисера.

Центральним елементом самої виставки, яка була доступна для огляду протягом двох тижнів, стали концептуальні полотна мисткині з серії «Salvaged Frames» («Врятовані рами»). Історія створення цього циклу є вражаючим актом порятунку культурної пам’яті. Матеріальною основою для картин стали старовинні рами, евакуйовані художницею у 2024 році з міста Миколаївка Донецької області. Сьогодні це місто перебуває на самій лінії фронту, і якби ці артефакти не були буквально вивезені з-під вогню, вони неминуче перетворилися б на попіл.

З мистецтвознавчої точки зору серія «Salvaged Frames» є яскравим і глибоким взірцем девіантного мистецтва з виразною естетикою декадансу. Катерина Данник не просто реставрує врятовану деревину, вона здійснює складну семантичну трансформацію об'єкта. У руслі філософії декадансу, де мотиви тліну, есхатологічної тривоги та меланхолії набувають найвищої естетичної цінності, рами зі шрамами війни стають своєрідними релікваріями. Художниця концептуалізує травму через візуальну мову темного сюрреалізму, перетворюючи обвуглені чи пошкоджені часом і війною об'єкти на самодостатні повноцінні твори мистецтва. Декаданс у її виконанні виступає не оспівуванням кінця, а радше фіксацією переходу, апофеозом крихкості буття та маніфестом перемоги творчого акту над тотальною руйнацією.

Особливим і глибоко символічним моментом вернісажу став діалог між сучасним візуальним мистецтвом і класичним кінематографом. На відкритті виставки Катерина Данник урочисто презентувала Світлані Яремівні Повшик ексклюзивну сумку з авторським принтом. Принт на виробі відтворює картину художниці, безпосередньо натхненну шедевром поетичного кіно Сергія Параджанова. Цей жест не лише підкреслив загальну тематику проєкту, а й продемонстрував тяглість культурного коду, де візуальна поетика кіношедевру знаходить своє нове перформативне втілення у сучасному прикладному та образотворчому мистецтві.

Участь викладачів КНУТД у проєктах такого високого рівня підтверджує неперервність розвитку української культури та потужний симбіоз академічної науки і живого актуального мистецтва, що рефлексує на найгостріші виклики сучасності.

02.10.2026