ПІДСУМКИ ІІ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «ІННОВАЦІЙНА ЕКОСИСТЕМА ДЛЯ ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ: ІНТЕГРАЦІЯ НАУКИ, ОСВІТИ ТА БІЗНЕСУ»

8 жовтня 2026 року в Київському національному університеті технологій та дизайну відбулася ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Інноваційна екосистема для відбудови України: інтеграція науки, освіти та бізнесу». Організатори конференції – Міністерство освіти і науки України,  Київський національний університет технологій та дизайну. Співорганізаторами виступили Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Науково-дослідний інститут правотворчості та науково-правових експертиз НАН України, ДННУ «Академія фінансового управління» НАН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Західноукраїнський національний університет, Державний торговельно-економічний університет, Вищий навчальний заклад «Університет економіки та права «Крок», Державне некомерційне підприємство «Державний університет «Київський авіаційний інститут», Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного, Університет Фоджа (Італійська Республіка), Європейський інститут інноваційного розвитку (Острава, Чеська республіка), Міжнародна академія прикладних наук (Ломжа, Республіка Польща), Академія прикладних наук, університет управління та адміністрації в Ополе (Республіка Польща), Міжнародний балканський університет (Скоп’є, Республіка Північна Македонія), Державна академія прикладних наук (Кросно, Республіка Польща), Ризький північний університет (Латвійська Республіка).

Конференцію було організовано також за підтримки Еразмус+ та Horizon Europe у рамках виконання в Київському національному університеті технологій та дизайну проєктів: ERASMUS+K2 – SEAL-NR «Збагачення навичок для адаптивного лідерства в новій реальності», ERASMUS-JMO-2023-MODULE «Просування європейських навичок та підходів до сталої біоекономіки в умовах сучасних викликів в Україні», Horizon Europe – IMPACT-Campus «Центри валоризації знань для сталого підприємництва та цифрової трансформації» та проєкту у межах міжнародного Альянсу Q-Helix за Програмою підтримки європейських університетів «Наукові вектори».

У роботі конференції взяли участь більше двохсот провідних учених з тридцяти п’яти закладів вищої освіти України з Києва, Дніпра, Тернополя, Вінниці, Полтави, Харкова, Одеси, Рівного, Луцька, Львова, Хмельницького, Острогу, Кропивницького, представники бізнесу та наукових установ України та зарубіжних країн. Захід відбувся у змішаному форматі.

Модератором конференції виступила Тетяна Власюк, декан факультету економіки та управління, кандидат економічних наук, доцент. На початку конференції учасники висловили вдячність і глибоку шану мужнім захисникам і захисницям України, які щодня боронять суверенітет і територіальну цілісність нашої держави. Саме завдяки незламності, героїзму та самовідданості воїнів Збройних сил України ми маємо можливість продовжувати освітню й наукову діяльність, об’єднувати інтелектуальний потенціал нації та працювати заради відбудови, розвитку й процвітання майбутньої, незламної України.

 

Відкрив конференцію тимчасово виконуючий обов’язки ректора Київського національного університету технологій та дизайну, проректор з науково-педагогічної та виховної діяльності Талят Бєлялов, який привітав учасників та наголосив на особливій актуальності формування інноваційної моделі відбудови України, заснованої на тісній інтеграції науки, освіти, бізнесу та міжнародного партнерства. У своєму виступі він підкреслив, що сучасні виклики вимагають не лише відновлення зруйнованого потенціалу держави, а й структурної модернізації національної економіки, впровадження передових технологій та розбудови конкурентоспроможної європейської України. Також зазначив важливість участі в конференції українських і закордонних партнерів та висловив сподівання, що результатами наукового діалогу стануть нові партнерства, спільні дослідницькі й освітні проєкти, практичні рекомендації та інноваційні рішення, спрямовані на повоєнну відбудову України.

З доповідями щодо актуальності взаємодії науки, освіти та бізнесу виступили  зарубіжні партнери Київського національного університету технологій та дизайну.

Александер Буйчик, віцепрезидент з науки Європейського інституту інноваційного розвитку, директор холдингу з питань науки (Tuculart Holding), Чеська Республіка. У своєму вітальному слові він наголосив на важливості об’єднання зусиль науки, освіти та бізнесу задля відновлення й розвитку України. Особливу увагу було приділено руйнівним наслідкам російської агресії для української наукової спільноти, зокрема втраченій науковій інфраструктурі, вимушеному переміщенню дослідників, перериванню наукових досліджень та загрозам збереження інтелектуального потенціалу держави. Доповідач висловив глибокі співчуття родинам загиблих унаслідок російських атак, підкреслив мужність і незламність українських науковців та освітян, які продовжують свою діяльність в умовах війни, а також відзначив вагому роль підприємців у підтримці освіти та інновацій. На завершення побажав учасникам конференції плідних наукових дискусій, а Україні – справедливого миру, відбудови та гідного майбутнього.

Сніжана Білик, радник ректора Міжнародного балканського університету,  Скоп’є (Республіка Північна Македонія) розповіла про реалізацію спільних з Київським національним університетом технологій та дизайну проєктів IMPACT-Campus «Центри валоризації знань для сталого підприємництва та цифрової трансформації» (Horizon Europe) та ЕRASMUS+К2 – SEAL-NR «Розвиток навичок адаптивного лідерства в новій реальності», що спрямовані на розвиток компетентностей молоді та студентів XXI століття, формування підприємницьких навичок, підвищення адаптивності й забезпечення психологічної підтримки молодих людей, зокрема внутрішньо переміщених осіб та студентів, які навчаються в умовах війни. Було наголошено на важливості міжнародного партнерства, що об’єднує заклади вищої освіти Північної Македонії, України, Латвії, Польщі та Азербайджану, а також громадські організації й асоційованих партнерів. Серед ключових досягнень проєкту відзначено створення наприкінці 2025 року на базі Київського національного університету технологій та дизайну Європейського хабу віртуальних обмінів, проведення масштабного опитування понад 2500 студентів, підготовку двох аналітичних звітів та роботу міжнародного авторського колективу над науковою монографією. Окрему увагу приділено перспективам розвитку синхронних та асинхронних віртуальних академічних обмінів, розширенню міжнародної співпраці й формуванню інноваційного освітнього середовища. На завершення доповідачка побажала учасникам конференції плідної роботи та подальших успіхів у реалізації спільних міжнародних ініціатив.

Агнешка Дорота Возняк, доктор філософії, проректор з розвитку Державної академії прикладних наук у Кросно, Республіка Польща, яка наголосила, що повоєнна відбудова України має стати не лише процесом відновлення зруйнованої інфраструктури, а й потужним імпульсом для модернізації економіки, впровадження інноваційних технологій та формування стійкої інноваційної екосистеми. Особливу увагу в доповіді було приділено визначальній ролі університетів у цих процесах, зокрема розвитку практикоорієнтованої освіти, підготовці висококваліфікованих фахівців, активізації співпраці науки, освіти та бізнесу. Як приклад успішної інтеграції наукових досліджень і практичних потреб підприємств було представлено діяльність лабораторії 5G, що функціонує на базі  Державної академії прикладних наук у Кросно та сприяє розвитку цифрових технологій і сучасних комунікаційних систем. Серед пріоритетних напрямів міжнародного співробітництва – енергетична безпека, відновлювана енергетика, декарбонізація, енергоефективність, цифровізація та академічна мобільність. Доповідачка підкреслила, що ефективне впровадження інновацій потребує налагодження довгострокового партнерства й взаємної довіри між університетами, бізнесом та державними інституціями. На завершення вона висловила готовність університету до розширення співпраці з українськими партнерами, реалізації спільних науково-освітніх проектів та активної участі у формуванні інноваційної моделі відбудови України.

З доповіддю «Наука в умовах війни: швидкість інновацій як чинник економічної стійкості» виступив Віталій Венгер, доктор економічних наук, професор, директор Державної установи «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України». У своєму виступі доповідач наголосив на визначальній ролі науки, освіти та бізнесу у відбудові України, акцентувавши увагу на масштабних втратах освітньої та наукової інфраструктури внаслідок російської агресії, скороченні кадрового потенціалу та необхідності збереження інтелектуального капіталу держави. Водночас, було підкреслено стійкість української наукової спільноти, її здатність оперативно реагувати на сучасні виклики та створювати інноваційні рішення для оборонної сфери, енергетики, медицини й відновлення інфраструктури. Особливу увагу було приділено необхідності прискорення комерціалізації науково-технічних розробок, трансферу технологій та формування ефективних механізмів взаємодії наукових установ із реальним сектором економіки. Також було представлено практичні напрацювання щодо оцінювання технологічної, ринкової та інвестиційної готовності наукових розробок, формування інвестиційних портфелів і підготовки перспективних інноваційних проектів установ Національної академії наук України. Серед пріоритетних напрямів подальшої співпраці виокремлено створення міждисциплінарних дослідницьких колективів, інтеграцію результатів наукових досліджень в освітній процес, розвиток академічної мобільності, спільну підготовку наукових кадрів та залучення студентської молоді до реалізації прикладних дослідницьких проектів. Ключовою ідеєю виступу стала необхідність перетворення наукових знань на конкретні технологічні рішення, здатні забезпечити економічну стійкість, інноваційний розвиток і повоєнне відновлення України.

Від керівництва Західноукраїнського національного університету привітала учасників конференції Олена Птащенко, доктор економічних наук, професор, професор кафедри економічної кібернетики та інформатики, член наукового-організаційного комітету конференції, яка наголосила на визначальній ролі інновацій у повоєнному відновленні України та формуванні сучасної інноваційної екосистеми. Особливу увагу було приділено важливості багаторічного партнерства, розвитку внутрішньої академічної мобільності студентів, обміну знаннями, науковими здобутками та кращими освітніми практиками. Доповідачка висловила вдячність Київському національному університету технологій та дизайну за плідну співпрацю, створення можливостей для академічної взаємодії та об’єднання зусиль освітян і науковців задля інноваційного розвитку держави.

Від колективу Вищого навчального закладу «Університет економіки та права «Крок» учасників конференції привітав Ігор Римик, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економіки та фінансів член наукового-організаційного комітету конференції. У своєму вітальному слові він наголосив на важливості розвитку партнерства, розширення науково-освітньої співпраці та залучення студентів і викладачів до спільних наукових заходів і проектів. Особливу увагу було приділено стійкості української системи вищої освіти, здатності університетів продовжувати освітню та наукову діяльність в умовах воєнного стану, долаючи безпекові виклики та забезпечуючи безперервність інтелектуального розвитку держави. Доповідач підкреслив, що досвід українських закладів вищої освіти в умовах війни є унікальним і заслуговує на міжнародне визнання та поширення. Окремо відзначив, успішний досвід Київського національного університету технологій та дизайну в інтеграції науки, освіти та бізнесу, наголосивши на практичній результативності такого партнерства для розвитку інноваційної діяльності та підготовки конкурентоспроможних фахівців.

З доповіддю  «ZERO-CLICK SEO Нова карта видимості бренду в епоху AI» виступив директор і співвласник Агентства інтернет маркетингу "G-WEB.GROUP" Володимир Горбаченко. У своїй доповіді він розкрив особливості трансформації цифрового інформаційного простору під впливом штучного інтелекту та поширення концепції Zero Click, яка передбачає отримання користувачами необхідної інформації без безпосереднього переходу на веб-сайти. Особливу увагу було приділено зміні поведінки користувачів пошукових систем, зростанню ролі генеративного штучного інтелекту та поступовому переходу від традиційних моделей пошукової оптимізації до нових підходів забезпечення цифрової видимості брендів, компаній та університетів. Доповідач наголосив на зростанні значення соціальних платформ, зокрема Reddit, TikTok і YouTube, як джерел інформації та формування довіри користувачів. Серед ключових стратегічних пріоритетів виокремлено розвиток генеративної оптимізації контенту (GEO), підвищення цитованості інформаційних ресурсів у відповідях штучного інтелекту, структуризацію цифрового контенту та забезпечення комплексної присутності організацій у сучасному інформаційному середовищі. Підсумовуючи, доповідач наголосив, що використання технологій штучного інтелекту та адаптація цифрових комунікацій до нових алгоритмів пошуку стають важливими чинниками конкурентоспроможності організацій і формування їхніх довгострокових переваг у цифровій економіці.

Важливою подією в межах конференції стало підписання Меморандуму про співпрацю між Київським національним університетом технологій та дизайну та Агентством інтернет-маркетингу «G-WEB.GROUP», ініційоване директором та співвласником Агентства Володимиром Горбаченком за підтримки кафедри маркетингу та її завідувачки, кандидата економічних наук, доцента Олени Євсейцевої. Співпраця сприятиме провадженню сучасних цифрових технологій і практико орієнтованих підходів в освітній процес, розвитку спільних науково-прикладних ініціатив, обміну професійним досвідом та залученню здобувачів вищої освіти до реалізації реальних бізнес-проектів. Таке партнерство є практичним втіленням ключової ідеї конференції – формування інноваційної екосистеми, у якій синергія науки, освіти та бізнесу стає рушійною силою технологічної модернізації, підготовки конкурентоспроможних фахівців і сталого економічного відновлення України.

Олександр Бригінець, доктор юридичних наук, професор, професор кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова, у своєму виступі акцентував увагу на актуальних питаннях інформаційної безпеки, забезпечення права людини на інформацію. Доповідач наголосив, що в умовах глобальної інформатизації суспільства особливого значення набуває не лише доступ до інформаційних ресурсів, а й здатність критично осмислювати, аналізувати та об’єктивно оцінювати отриману інформацію. Особливу увагу було приділено ролі закладів вищої освіти у формуванні аналітичного мислення. Також, інтелектуальної самостійності та дослідницьких компетентностей молоді. Було також зазначено, що саме розвиток критичного мислення та вміння самостійно здобувати нові знання є необхідними передумовами підготовки висококваліфікованих фахівців, здатних ефективно діяти в умовах цифрової трансформації суспільства. Водночас було підкреслено важливість практичного впровадження результатів наукових досліджень задля забезпечення інноваційного розвитку та відбудови України.

Директор з маркетингу Fialan, Prizzi Sewing Machines, Київ, Україна Іван Скороходов у своєму виступі представив результати наукового дослідження, присвяченого формуванню механізму управління клієнтським досвідом у багаторівневих виробничих ланцюгах легкої промисловості. Особливу увагу було приділено трансформації взаємовідносин між постачальниками обладнання та матеріалів, виробничими підприємствами, споживчими брендами й кінцевими споживачами. Він наголосив, що клієнтський досвід формується на кожному рівні виробничого ланцюга, а створена цінність передається між його учасниками, впливаючи на якість кінцевого продукту та конкурентоспроможність бізнесу. Доповідач обґрунтував важливість інтеграції ресурсів, технологій, знань і компетентностей усіх учасників виробничої екосистеми, підкресливши, що ефективність їхньої взаємодії визначає можливості інноваційного розвитку підприємств, підвищення якості продукції та формування довгострокових конкурентних переваг.

Конференція продовжилася роботою платформ. У межах платформи «Стратегічні орієнтири управління розвитком освіти, науки та бізнесу в координатах повоєнного відновлення України», модератор – Світлана Бондаренко, доктор економічних наук, професор кафедри менеджменту КНУТД, секретар – Дмитро Коваленко, кандидат економічних наук, доцент кафедри менеджменту, учасники зосередили увагу на питаннях стратегічного управління розвитком освіти і науки, посилення взаємодії університетів та бізнесу, розвитку інноваційної екосистеми, трансферу знань і технологій, підтримки підприємництва та формування компетентностей, необхідних для економіки повоєнного відновлення.

У ході роботи платформи було представлено наукові напрацювання та пропозиції щодо вдосконалення механізмів управління розвитком освіти, науки й бізнесу. Учасники обмінялися досвідом, окреслили перспективні напрями співпраці та визначили пріоритети подальшої взаємодії.

В роботі платформи «Розвиток індустрії фінансових послуг в цифрову епоху» взяли участь провідні науковці закладів вищої освіти та наукових установ як України, так і зарубіжних країн, серед яких: Європейський інститут інноваційного розвитку (Чеська Республіка), Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України», ДННУ «Академія фінансового управління НАН України», Державний торговельно-економічний університет, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. Модератором роботи платформи виступила Ірина Тарасенко, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри фінансів.

Учасники секції обговорили актуальні тенденції розвитку фінансової системи України в умовах цифровізації. Результати свого дослідження представили науково-педагогічні працівники та здобувачі третього освітньо-наукового рівня вищої освіти. Наукову дискусію викликали доповідь доктора економічних наук, професора, професора кафедри фінансів Костянтина Швабія на тему «Посилення фінансової спроможності громад – основа відбудови України» та здобувача Дмитра Поповіченко на тему «Наглядова конвергенція як складова євроінтеграційної трансформації державного регулювання ринку фінансових послуг України».

Колектив кафедри фінансів висловлює щиру подяку всім учасникам та бажає подальших наукових, професійних і творчих успіхів.

У межах роботи платформи «Імпакт-підприємництво як рушійна сила відбудови України: створення цінності для економіки та суспільства», модератором якої була Ірина Гнатенко, доктор економічних наук, професор, професор кафедри менеджменту, секретарь – Ірина Мягких, доктор економічних наук, професор, професор кафедри менеджменту, науковці представили дослідження, присвячені інноваційній стійкості підприємств, соціальному впливу, цифровій трансформації бізнесу, циркулярній економіці та механізмам підтримки підприємництва в умовах відбудови України.

Особливу увагу привернули доповіді Володимира Фетісова щодо управління безпекою розвитку підприємств в умовах війни й цифрової трансформації та Богдана Бурки про кастомізовані CRM-системи як інструмент розвитку малого бізнесу в умовах цифрової трансформації.

У виступах науковців Мар’яни Шкоди, Ірини Гнатенко, Дмитра Козенкова, було висвітлено питання соціального впливу, інноваційної стійкості підприємств, циркулярної економіки, ESG-інвестування та цифрових бізнес-моделей.

Загалом представлені дослідження на платформі засвідчили, що імпакт-підприємництво є комплексним інструментом відновлення України, який поєднує економічну ефективність, соціальну відповідальність, інновації та створення довгострокової суспільної цінності.

Викладачі, аспіранти, здобувачі магістерського та бакалаврського рівнів вищої освіти кафедри маркетингу представили свої наукові дослідження в межах платформи «Трансформація маркетингової освіти в Україні: виклики, можливості, перспективи», модератором якої була Олена Євсейцева, кандидат економічних наук, доцент, завідувач кафедри маркетингу. Тематика доповідей охоплювала актуальні питання розвитку маркетингової освіти, використання цифрових технологій і штучного інтелекту, удосконалення маркетингових стратегій та впровадження інноваційних підходів у сучасну освітню й бізнес-практику. Особливу увагу було приділено впливу штучного інтелекту та інтелектуальних технологій на трансформацію маркетингової освіти. Тематика представлених доповідей охоплювала використання сучасних цифрових інструментів у професійній підготовці фахівців креативних індустрій, розвиток цифрових компетентностей та адаптацію освітніх програм до нових вимог ринку праці.

Важливим напрямом наукових досліджень стали цифровізація маркетингової діяльності та вдосконалення маркетингових комунікацій. Було представлено напрацювання щодо застосування цифрових технологій для управління попитом, розвитку інтегрованих маркетингових комунікацій, формування ефективних рекламних стратегій та просування брендів. Окрему увагу було приділено механізмам атрибуції джерел у Google AI Overviews як перспективному інструменту цифрового маркетингу.

Значне місце посіли дослідження, присвячені ролі маркетингу в повоєнному відновленні економіки України. Зокрема, розглядалися стратегії міжнародного маркетингу українських компаній, розвиток дистриб’юторських підприємств в умовах економічних трансформацій, ризики функціонування маркетплейсів під час воєнного стану та можливості застосування соціально відповідального маркетингу в контексті циркулярної економіки.

Також було представлено наукові роботи, присвячені вдосконаленню корпоративних освітніх програм, розвитку івент-маркетингу, комунікаційному репозиціонуванню B2B-компаній та трансформації професійної підготовки маркетологів в умовах розвитку цифрових комунікацій.

Робота платформи стала важливим майданчиком для обміну науковими ідеями, представлення актуальних досліджень та визначення перспектив розвитку маркетингової освіти в Україні. Тематика доповідей підкреслила необхідність інтеграції інноваційних технологій в освітній процес, посилення практичної складової підготовки фахівців та поглиблення взаємодії між освітою, наукою і бізнесом.

Ще одним важливим напрямом конференції стала робота платформи «Формування лідерського потенціалу молоді в післявоєнний час: роль освіти», присвячена актуальним питанням розвитку лідерських якостей молоді, формування громадянської відповідальності та посилення ролі освіти у відновленні України. Модератор – Світлана Невмержицька, кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту, секретар – Олексій Тарасенко, кандидат економічних наук, доцент кафедри менеджменту.

Учасники платформи обговорили сучасні підходи до розвитку лідерського потенціалу молоді, формування резильєнтності, підприємницького мислення, цифрових компетентностей і навичок командної взаємодії. Особливу увагу приділено ролі закладів вищої освіти у створенні сприятливого середовища для самореалізації молоді, розвитку її ініціативності та готовності долучатися до суспільних трансформацій.

Робота платформи сприяла обміну науковими ідеями, практичним досвідом та інноваційними освітніми практиками. Обговорення підтвердило важливість міжнародної співпраці, міжкультурного діалогу та використання можливостей академічної взаємодії для підготовки молодих лідерів, здатних відповідати на виклики післявоєнного відновлення України.

Проведення платформи в межах проекту Erasmus+ SEAL-NR стало важливим кроком у розвитку освітнього партнерства та утвердженні освіти як ключового чинника формування активної, відповідальної й інноваційно мислячої молоді.

Модератором платформи «Розвиток екосистеми економіки України на засадах біоекономічних трансформацій» виступила завідувач кафедри економіки Поліна Пузирьова, доктор економічних наук, професор, яка привітала всіх присутніх і розпочала роботу платформи.

З оригінальною доповіддю на тему «Інституційні детермінанти та екосистемні ефекти програмованої ліквідності ринку нерухомості через інтеграцію RWA-активів» виступив аспірант 2-го курсу кафедри економіки Станіслав Улановський (науковий керівник – доктор економічних наук, професор Євгенія Хаустова), який розповів про інституційні передумови та економічні ефекти інтеграції токенізованих активів реального світу (RWA) у сучасну цифрову фінансову архітектуру. Основну увагу було приділено ролі державного регулювання, цифрових технологій і фінансових інститутів у розвитку токенізації активів, а також її впливу на підвищення ліквідності, розширення інвестиційних можливостей, зниження трансакційних витрат і формування нових фінансових екосистем.

Не менш цікавою була доповідь Ірини Свергун, аспірантки 4-го курсу на тему «Стан і виклики впровадження штучного інтелекту в діяльності суб’єктів ринку послуг України» (науковий керівник – доктор економічних наук, професор Євгенія Хаустова). Вона розповіла про сучасний стан, основні тенденції та виклики впровадження штучного інтелекту в діяльність суб’єктів ринку послуг України. Особливу увагу Ірина приділила можливостям використання ШІ для автоматизації бізнес-процесів, підвищення якості обслуговування споживачів, оптимізації управлінських рішень та зміцнення конкурентоспроможності підприємств. Доповідачка окреслила ключові бар’єри цифрової трансформації, зокрема недостатній рівень технологічної готовності, дефіцит кваліфікованих кадрів, фінансові обмеження та ризики інформаційної безпеки.

Досить актуальною була доповідь аспіранта 4-го курсу Олександра Стужного на тему «Цифрові платформи, як інструмент цифровізації логістичних процесів підприємства» (науковий керівник – доктор економічних наук, професор Зорина Шацька). Він розповів про роль цифрових платформ у цифровізації логістичних процесів підприємств, зокрема їх значення для автоматизації управління ланцюгами постачання, оптимізації транспортних і складських операцій, підвищення прозорості логістичних потоків та зниження операційних витрат. Доповідач акцентував увагу присутніх на можливостях цифрових платформ щодо підвищення ефективності логістичної діяльності, забезпечення оперативного обміну інформацією та зміцнення конкурентоспроможності підприємств в умовах цифрової трансформації економіки.

Пізнавальною і цікавою стала презентація здобувача вищої освіти 1-го курсу, гр. БМЕ-26, Олександра Бондарчука, який представив присутнім доповідь на тему «Цифрова економіка та біоекономіка: стратегічні напрями післявоєнного відновлення України» (науковий керівник – кандидат економічних наук, доцент Ольга Бунда). Він розповів про роль цифрової економіки та біоекономіки у забезпеченні післявоєнного відновлення України, акцентувавши увагу на стратегічних напрямах цифрової трансформації, впровадженні інноваційних технологій, раціональному використанні біоресурсів та розвитку циркулярної економіки. Особливу увагу доповідач приділив інтеграції цифрових і біоекономічних рішень як базису в підвищенні конкурентоспроможності, економічної стійкості та резильєнтності національної економіки, формування нових джерел доданої вартості й забезпечення сталого розвитку України.

На завершення роботи Платформи виступила завідувач кафедри економіки, доктор економічних наук, професор Поліна Пузирьова з темою доповіді «Біоекономічні трансформації як чинник сталості та резильєнтності економіки України». Вона розповіла про біоекономічні трансформації як стратегічний чинник забезпечення сталості та резильєнтності економіки України, акцентувавши увагу на необхідності переходу від сировинної моделі економічного розвитку до інноваційної, ресурсоефективної та циркулярної економіки. У своїй доповіді Поліна Пузирьова висвітлила роль раціонального використання біологічних ресурсів, розвиток біотехнологій, відновлювану енергетику, поглиблену переробку сировини та формування біоекономічних екосистем у підвищенні конкурентоспроможності національної економіки, наголосила на потенціалі біоекономіки у зміцненні економічної стійкості, адаптації до глобальних викликів та забезпеченні повоєнного відновлення України на засадах сталого розвитку.

Робота платформи завершилася конструктивною науковою дискусією, під час якої учасники обмінялися думками щодо актуальних викликів і перспектив розвитку економіки України в умовах сучасних трансформацій.

За результатами обговорення було підкреслено важливість подальших наукових досліджень, міждисциплінарної співпраці та впровадження інноваційних підходів до забезпечення сталого розвитку й повоєнного відновлення України.

На платформі «Право і політика: виклики відбудови України», модератор Юрій Оніщик, доктор юридичних наук, професор, з доповідями виступили доцент кафедри приватного та публічного права, кандидат політичних наук, доцент Алла Шаповалова на тему: «Довіра, прозорість і комунікація у формуванні політики післявоєнної відбудови України», аспірант кафедри приватного та публічного права Володимир Карпунець на тему: «Проблемні аспекти правового режиму sui generis для об’єктів, згенерованих штучним інтелектом, за законодавством України», аспірант кафедри приватного та публічного права Олег Коротич на тему: «Громадський фінансовий контроль за відновленням територіальних громад», здобувачі вищої освіти кафедри приватного та публічного права Київського національного університету технологій та дизайну.

Учасники відзначили високий науковий рівень представлених доповідей, актуальність порушених питань та практичну значущість запропонованих наукових ідей.

Щиро дякуємо всім учасникам за обмін досвідом та результатами наукових досліджень з актуальних проблем економіки, управління, політології та права! 

Бажаємо всім міцного здоров’я та чекаємо на майбутні наукові дискусії!

15.10.2026