КНУТД
Київський національний університет технологій та дизайну

UA EN

КЛАСИЧНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ЖИВОПИС РОДИНИ БАСАНЕЦЬ «ВІРНІСТЬ ТРАДИЦІЯМ»

 

Петро Олексійович Басанець (1926–2007)

Народний художник України, професор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, народився 23 квітня 1926 року в селі Бурімка, на Чернігівщині. 1947 р. – вступив до Одеського художнього училища ім. М. Грекова. 1958 р. – закінчив Київський державний художній інститут, майстерня професора К. Трохименка та В. Пузирькова. Із 1961 р. – член Національної спілки художників України. Із 1977 р. – заслужений художник УРСР. Із 1982 р. – заслужений діяч мистецтв УРСР. Із 1990 р. – народний художник УРСР. Із 1983 р. – професор кафедри малюнка НАОМА.

Петро Олексійович Басанець  належить до плеяди корифеїв українського мистецтва, чиї твори в нашому сучасному сприйнятті становлять досить конкретний пласт… Петро Басанець починав свій творчий шлях у той час, коли жива традиція українського реалістичного живопису була непохитною, і, можливо, єдиною, адекватною духові часу. Устремління художника розповісти правду життя формувалося в руслі цього напряму, який бере початок у бунтарському та романтичному дусі кобзаревого слова.

На початку творчої діяльності П. Басанця соцреалізм був єдиним методом, що мав можливість зображення та формування художніх образів. Але у роботах Петра Олексійовича відбулося на диво вдале поєднання творчого методу та авторського сприйняття світу. Проникливе  й ніжне синівське втілення образів рідної землі, барв, тільки їй притаманних кольорів, стає у творах художника головним камертоном.

Галерея полотен  П. Басанця здається безмежною у просторі та часі. Упродовж тривалого творчого життя художник створив тисячі портретів українців – письменників (йому позували Павло Тичина, Олесь Гончар, Володимир Сосюра, Андрій Малишко) діячів науки і культури (Т. Яблонська, Г. Якутович, Г. Мелехов та інші), робітників та селян (сотні графічних портретів зроблених для газети «Сільські Вісті»).

Роботи Петра Олексійовича Басанця прикрашають музеї України «Чуття Єдиної родини», «Над тихим Удаєм», «Наш клас», «На Десні» та монументальне полотно «Україна духовна» де представлено 150 історичних постатей, що жили і творили в Україні і для України  та світу.

Можна сміливо говорити про творчу школу Петра Басанця бо учнями його нині є відомі  українські митці  та син Юрій, донька Олександра , що продовжують традицію класичного українського живопису.

Юрій Петрович Басанець

Народився у Києві в сім’ї народного художника України Петра Олексійовича Басанця в 1964 році.

Після закінчення у 1987 році Київського державного художнього інституту працює, як художник станкового живопису (тематичні картини, портрети, натюрморти, пейзажі) та книжкової графіки. Юрій Басанець належить до плеяди майстрів, які пишуть в академічній манері та продовжують традиції українського реалістичного живопису. Він є членом Національної спілки художників України. Із 1986 року – постійний учасник художніх виставок. Для Качанівського історико-культурного заповідника Юрій Басанець написав портрети Т. Шевченка та В. Штернберга. Роботи художника зберігаються у багатьох приватних колекціях в Україні, Канаді, Німеччині.

Із 2008 року Юрій Петрович Басанець  викладає у Київському національному університеті технологій та дизайну спочатку на кафедрі рисунка та живопису Факультету дизайну, а нині на кафедрі цифрового мистецтва Факультету мистецтв і моди, де читає дисципліну «Основи рисунка, живопису та пластичної анатомії». Є постійним учасником науково-практичних конференцій та круглих столів, має низку наукових праць.

Олександра Петрівна Басанець

Народилася в Києві 14 травня 1966 року в сім’ї видатного українського живописця – Петра Олексійовича Басанця, народного художника України, професора НАОМА.

У 1984 році на відмінно закінчила Республіканську художню середню школу ім. Т. Г. Шевченка та вступила до Київського державного художнього інституту (нині – НАОМА) на живописний факультет. Вчилася в прекрасних та талановитих викладачів: Ю. М. Ятченка, В. І. Кулеби, Т. М. Голімбієвської, В. Г. Виродової-Готьє, Г. М. Ягодкіна, О. М. Лопухова, але найголовнішим та найвимогливішим був батько – Петро  Олексійович, який завжди вимагав найкращого результату в роботі, не терпів лінощів та зухвалого ставлення до навчання.

У 1992 році закінчила майстерню професора О. М. Лопухова. Дипломна робота (картина) «Плач Ярославни» експонувалася на виставці дипломних робіт «Український дім» (1992 р.)

Із 1994 року Олександра Петрівна Басанець –  член Національної спілки художників України. Її живописні полотна були представлені на персональних, всеукраїнських та зарубіжних виставках, зокрема, у Німеччині (Мюнхен, Гайденгайм, Рехлін), Польщі та Хорватії. Численні роботи зберігаються у приватних колекціях Австрії, Канади, Німеччини та інших країн. У Качанівській церкві св. Георгія Хозевіта зберігається храмова ікона св. Георгія написана Олександрою Петрівною. Основні живописні твори, що експонувалися на виставках: натюрморт «Ромашки» 50х75 п. о., «Троянди» 80х50 п. о., «Жасмін» 40х60 п. о., «Качанівка (флігель)» 40х50 п. о., «Спогад про батька» 40х50 п. о. та багато інших.

Олександра Петрівна не тільки талановита художниця, а й педагог, як і тато, багато років виховує молодих та талановитих митців. Цей шлях почався у 1996 році з викладання фахового курсу в рідній РХСШ ім. Т. Г. Шевченка, потім із 2000 року і дотепер – провідний доцент  Київського національного університету технологій та дизайну. Як досвідчений педагог-художник  із багаторічним стажем роботи у закладі вищої освіти, О. Басанець веде практичні  заняття з дисципліни «Основи рисунка, живопису та пластичної анатомії»,  автор та розробник освітньої програми «Академічне образотворче мистецтво». Олександра Басанець постійний учасник науково-практичних конференцій та круглих столів.

А як мама – має трьох чудових, талановитих, творчих дітей. Діти – то мамина гордість, та й гордість усієї родини Басанців, бо вони продовжують художньо- мистецьку традицію започатковану дідом Петром Олексійовичем Басанцем.

Галерея


Олександра Басанець «Айстри» 2004 30х40 полотно, олія

Юрій Басанець «Зима» 1996 41х47 полотно, олія

Олександра Басанець «Маковійчик» 1994 57х74 полотно, олія

Олександра Басанець «Польові квіти» 1994 60х80 полотно, олія

Олександра Басанець «Жовті троянди» 1997 50х60 полотно, олія

Петро Басанець «Мальви» 1995 100х45 полотно, олія

Олександра Басанець «Натюрморт в холодній гаммі» 2023 35х45 папір, пастель

Олександра Басанець «Маки» 1999 45х65 полотно, олія

Олександра Басанець «Півники» 2022 40х35 папір, пастель

Юрій Басанець «Весна в селі» 2020 35х45 полотно, олія

Юрій Басанець «Сонячні промені» 1998 60х45 полотно, олія

Олександра Басанець «Жовті троянди» 1997 50х70 полотно, олія

Олександра Басанець «Лілеї» 1995 40х54 полотно, олія

Петро Басанець «Замальовки з художнього інституту» 1970 папір, олівець

Юрій Басанець «Портрет Ольги Круковської» 2012 80х60 папір, сепія

Петро Басанець «Портрет дружини» 1963 40х50 папір, пастель, сепія, вугілля

Олександра Басанець «Спогад» 1986 50х70 полотно, олія

Петро Басанець «Зима» 1965 50х70 полотно, олія

Юрій Басанець «Ставок у Бурімці» 1989 50х65 полотно, олія

Петро Басанець «Захід сонця» 1978 60х45 картон, олія

Олександра Басанець «Квіти» 2001 75х65 полотно, олія

Петро Басанець «Вітряний день» 1995 40х50 полотно, олія

Олександра Басанець «Натюрморт» 1994 55х68 полотно, олія

Олександра Басанець «Півонії» 1993 40х50 полотно, олія

Олександра Басанець «Півники» 2022 40х50 папір, пастель

Олександра Басанець «Нарциси» 2023 20х30 папір, пастель

Юрій Басанець «Весна» 1997 50х70 полотно, олія

Олександра Басанець «Акація» 1995 20х30 папір, пастель

Юрій Басанець «Азов» 2023 30×40 картон, темпера

Юрій Басанець «Бесідка Глінки» 2023 30×40 картон, акрил

Юрій Басанець «Українська хата» 2023 35×45 картон, темпера